Нашому селу 180!

 Село житиме!

 Хіба можна гідно жити на Землі не знаючи, не шануючи та не люблячи її історію,  традиції, життя та страждання своїх дідів-прадідів? Звісно, що ні! У 2017 році Новомихайлівці виповнюється 180 років ! Багато це, чи мало? Звичайно, у рамках історичного процесу – зовсім нічого, та все ж досить для того, щоб мати певні надбання і досягнення! Новомихайлівці люблять своє село, шанують його історію і традиції. Ось, як свідчення цього,  у березні- квітні вчителем історії  та учнями 11 класу загальноосвітньої школи був започаткований  навчальний проект «Моє село на долоні»! Учасники проекту – учні 8-го, 9-го та 11-го класів розділилися на три групи: історики, статистики та журналісти.  І почалася кропітка дослідницька робота. Статистики, учні 8-го класу, Нестеренко Даша, Золотухіна Юліана та Мозговий Анатолій знайшли та опрацювали деякі статистичні показники(народжуваність, смертність, кількість населення, тощо), та виконали порівняльні діаграми цих даних за останні 36 років. Журналісти, учні 11-го класу, Мозгова Вероніка, Арделян Карина та Ляшенко Віталій підготували відеорепортаж та інтерактивну листівку, де відобразили наймальовничіші краєвиди та історичні місця свого села.

         Найчисленніша група – історики, досліджували теми, які їх найбільше зацікавили. Дівчата 9-го класу: Ніколенко Ліза, Буряк Аня та Федоренко Таня підготували презентацію « Від Нехотіївки до Новомихайлівки»,  де розповіли про заселення села та походження його назви,  а  також провели  роботу по вивченню  руху опору нацистським окупантам під час Другої світової війни. Буряк Антон та Калініченко Анатолій підготували презентацію про ветеранів Другої світової, які повернулися та відновлювали село. Шевченко Едуард, учень 11 класу, досліджував розвиток сільського господарства у повоєнний період, учень 11 класу Чаговець Анатолій –  розбудову інфраструктури, та створення народного музею історії села.

         Не оминули наші учні увагою і осередки духовності та культури. Страшко Олена, учениця 11 класу, висвітлила історію Храму Чудо Архистратига  Михаїла,  який славиться своєю красою у всій окрузі.  Про районний Будинок ветеранів, так звану «маленьку Швейцарію»,  підготував презентацію учень 11 класу Романцов Богдан, а ось історію нашої школи дослідила одинадцятикласниця (до речі відмінниця, претендентка на золоту медаль) Горячева Ганна, дівчина зробила власну оцінку її діяльності і розвитку.

         Напередодні святкування Великої Перемоги учасники проекту провели учнівську конференцію, де представили свої роботи на розсуд учителів та учнів Новомихайлівської школи.  Жоден із глядачів не залишився байдужим до цих виступів. Учасники проекту не лише показали результати своїх досліджень, кожна промова, кожна презентація були сповнені  любові та пошани до своєї малої Батьківщини – Новомихайлівки! Адже  любов до Батьківщини починається насамперед  з любові до своєї сім’ї,  місця, де ти народився, пішов до школи, де живуть і працюють батьки… Новомихайлівка завжди славилась своїми працьовитими, талановитими , прекрасними людьми, які не тільки люблять своє село, а й дбають про його добробут і процвітання. Наш проект – саме про таких людей! У свої роботи наші дослідники вклали весь політ своєї творчості, бажання відкривати для себе невідомі сторінки історії села, щире прагнення внести свою частку у доробки своєї школи!

         Даний захід викликав шквал емоцій та активне обговорення, яке прийшлося продовжити  уже після святкування Дня Перемоги.  У брифінгу за результатами конференції взяли участь наші дослідники, та група експертів – учителі нашої школи: Р.М. Нестеренко, О.В.Міронова, І.Г. Шевченко,   

О.М. Лукашевич та Г.В. Колесник.  Учасники проекту поділилися своїми враженнями, розповіли про джерела інформації та її власне критичне осмислення. Разом із керівником проекту С.П. Телевною був зроблений аналіз об’єктивності та достовірності деяких історичних фактів. Експерти дали високу оцінку діяльності учасників проекту,але зазначили, що таку необхідну і цікаву роботу треба обов’язково продовжувати. Тож  на цьому  проект не закінчено, адже скільки ще залишилося нерозкритих сторінок історії села. У наших учнів ще багато тем для вивчення та розвитку  своєї творчості!

         Отже, село живе, поки існують люди, яким воно не байдуже! Село живе, поки існують люди, які дбають про розвиток його духовних центрів, поки є у селі храм та школа! Село живе, поки існують люди, які зберігають його історію і традиції. Учасники проекту висловлюють подяку всім, хто допомагав їм у зборі інформації: Голові сільської ради Н.І. Нестеренко, завідуючій музеєм К.В. Шаповаловій, матушці О.М. Кубишин, культорганізатору  Будинку ветеранів Л.М. Курченко, ветерану праці       М.Х. Шевченку, учителям Новомихайлівської школи. Наш проект показав, що нинішні старшокласники  стануть гідною  зміною своїх батьків, а значить житиме і село!

 

                                                   Учитель історії С.П. Телевна, учасники проекту,      члени  групи журналістів Вероніка Мозгова та Карина Арделян.